Експеримент «Всесвіт-25»

13

Цікаві факти

8 цікавих фактів про сновидіння

4 тижні тому

Один з ознак високого інтелекту – це лінь…

02.06.2018

Вогняна книга або історія єдиної можливості прочитати роман

13.11.2017

У 70-х роках минулого століття Джон Кэлхун, американський науковець-етолог, провів кілька шокуючих експериментів. Один з них називався «Всесвіт-25». З його допомогою вченому вдалося з’ясувати, якою буде поведінка суспільства в умовах перенаселення і доступності необхідних для виживання ресурсів. В експерименті брали участь виключно гризуни. Що ж з цього вийшло?

Штучний рай

Експеримент «Всесвіт-25» був проведений у 1972 році. Джон Кэлхун спільно з Національним інститутом психічного здоров’я планував аналіз впливу щільності популяції на поведінку гризунів. Перед проведенням дослідження вченому було створити справжній мишачий рай. Гризуни були поміщені у величезний бак (висота 1,5 метра). Миші ніяк не могли вибратися з нього, але в самому баку були створені ідеальні умови для проживання піддослідних тварин. Всередині раю постійно підтримувалася оптимальна для мишей температура (20 градусів Цельсія). Тваринам був доступний широкий вибір їжі. В баку було присутнє величезне кількість гнізд для самок гризунів. Мишачий будинок постійно очищався від екскрементів мешканців. Також сюди не могла проникнути інфекція. Піддослідних істот регулярно оглядали ветеринари і при необхідності надавали їм допомогу.

Система постачання мишей харчуванням була продумана до дрібниць – 9,5 тисяч тварин одночасно могли ласувати кормом, а 6-ти тисячам гризунів була доступна вода. У баку проживали 2,2 тисяч мишей.

Етапи

Експеримент розпочато приміщенням у бак 4-х пар гризунів, які досягли репродуктивного віку. Миші швидко адаптувалися і приступили до стрімкого розмноження. Період адаптації вчений назвав фазою А. Друга фаза (В) стартувала з народження перших мишенят. Кількість мешканців бака подвоювалася кожні 55 днів, але вже з 315-го дня експерименту темп зростання популяції гризунів почав сповільнюватися. Після цього число мишей подвоювалася кожні 145 днів. Так почалася фаза С. З моменту її початку в баку проживало 600 гризунів. Тварини утворили ієрархію і виявляли подобу соціальних взаємозв’язків. Але тепер гризуни відчували дефіцит площі для повноцінного проживання.

Організатори експерименту відзначили, що серед піддослідних сформувалася так звана категорія «знедолених». Визначити таких мишей можна було з покусаною шкірі і хвостів. Ця вразлива категорія досліджуваних тварин складалася з молодих мишей, які з’явилися на світ вже в баку. «Знедолені» були психологічно зламаними, тому не знаходили в собі сил для того, щоб відстоювати свої права та захищати вагітних самок. Останні з-за відсутності почуття захищеності демонстрували нервова поведінка. Нервозність переростала в агресію – самки билися між собою, а також вбивали власних дитинчат. Деякі особини і зовсім не бажали розмножуватися. Такі явища стали причиною стрімкого падіння рівня народжуваності гризунів. Також почастішали випадки смертей серед молодих особин. Мишачий рай поступово закінчував своє існування – настала фаза D («смерть»). Під час фази D виникло покоління так званих «красивих» самців. Ці гризуни не прагнули до захисту своєї території і розмноженню. Цілими днями «красиві» їли, пили, чистили шерсть і спали. Миші з апатичним поведінкою мали відмінний зовнішній вигляд, так як регулярно доглядали за собою і уникали конфліктів з родичами. Народжуваність гризунів поступово звелася до 0, а серед проживаючих в баку тварин почав процвітати гомосексуалізм, надмірна агресія і канібалізм (і це в умовах надлишку їжі!). До закінчення експерименту всі миші померли.

Смерті

Результат наукової роботи дозволив Джону Кэлхуну створити теорію 2-х смертей. «Першою смертю» вважалася смерть духу. Вона простежувалася, коли молодим особинам через перенаселеність бака не вистачало соціальних ролей, з-за чого молодняк почав деградувати і демонструвати примітивне поведінка (їсти, пити, доглядати за собою, відпочивати і нічого більше). Для такого життя в ємності були створені ідеальні умови – достатку пиття і їжі, оптимальний температурний режим та інше. «Перша смерть» завжди призводить до неминучого настання «другої смерті» (смерті тіла). До закінчення експерименту вчений зробив висновок, що людське суспільство демонструє аналогічну поведінку. Доступність усіх благ цивілізації робить людей пасивними і нездатною боротися за виживання.

В умовах «раю» людина втрачає креативність, силу духу і мотивацію. Швидше за все, багато хто задасть питання, чому експеримент отримав назву «Всесвіт-25». Вся справа в тому, що це була 25-я спроба Джона Кэлхуна створити рай для гризунів, адже попередні закінчилися швидкої смертю піддослідних тварин…