Цікаві факти

Тротуарна кольорова пряжа Парижа

3 тижні тому

8 цікавих фактів про сновидіння

4 тижні тому

Один з ознак високого інтелекту – це лінь…

02.06.2018

Життя і робота вчених і художників може здатися на перший погляд абсолютними протилежностями, а насправді вони мають багато спільного. Багато художників писали свої картини, надихнувшись красою природи. Але і вчені не відстають, адже теж володіють прагненням до прекрасного.

А для підтвердження існування творчих здібностей вчених, проводиться щорічний конкурс «Agar Art Contest». Американське суспільство мікробіології вже більше 10 років проводить це досить незвичайний захід. Умови участі дуже прості – потрібно створити яскраві витвори мистецтва за допомогою мікробів, яких використовують в якості фарби, і агару (полотно). Агар є желеподібний речовиною, його отримують з водоростей.

В цьому році в конкурсі взяло участь 85 вчених. Колегія суддів оцінювала творчий підхід, естетичне оформлення, а також наукову точність. Як і в будь-якому змаганні, в «Agar Art Contest» визначають переможця, срібного та бронзового призера.

1-е місце: «Нейрони»

Ця робота в найдрібніших подробицях зображує нервові клітини. Вчений Мехмет Беркмен з New England Biolabs об’єднався з художницею Марією Пенил. Вони створили «нейрони», які зайняли перше місце в конкурсі. Складні бактеріальні візерунки вирощували протягом двох днів при температурі 30 градусів Цельсія, а потім ще на кілька днів залишили при кімнатній температурі. А для того, щоб зберегти шедевр назавжди, його обробили епоксидною смолою.

2-е місце: «Биомная карта Нью-Йорка»

Христина Марицци, науковий співробітник спільноти BioLab в Нью-Йорку, представила неймовірну арт-інсталяцію. Унікальною особливістю цього шедевра було те, що його створювали художники і прості люди. У квадратних чашках Петрі учасники незвичайного майстер-класу з допомогою паперових трафаретів робили «відбитки» районів Нью-Йорка. Потім окремі квадратні пазли зібрали в мікробну карту міста.

3-е місце: «Сезон врожаю»

Автор цього мікробного шедевра — Марія Євгена Индуа, дослідник з Аргентини. Для своєї «картини» вона використала Saccharomyces CEREVISIAE — вид дріжджів, який застосовується протягом багатьох століть в якості активного агента у виробництві хліба, вина, пива і багато чого іншого.

Далі представлені роботи, які не зайняли призових місць.

«Гриби»

«Дикий сад кишкових бактерій»

«Мікрокосмос»

«Піщаний долар»